Ананурi

Це укріплення ранньофеодального періоду, що розташоване на березі ріки серед гір, було оборонним форт-постом і стояло на захисті від нападів з боку Дар'яльської ущелини.
В часи набігів з фортеці Ананурі прикривались відступи населення в гори.
 
Координати:

 

Місце це, як і всі давні військові об'єкти, за свою історію пережило багато героїчних моментів. Цікава історія пов'язана з періодом протистояння між наймогутнішими на той час еріставі XVII - XVIII ст. (еріставі - феодальний титул в Грузії, 3-ій після царів та мтварів). Так, в час відсутності ксанського еріставі його брата схопили арагвські воїни. Повернувшись з подорожі до Росії, обурений ксанський еріставі взяв Ананурі в облогу (справа честі, кривава помста і все таке). Ця облога тривала довго і багато воїнів арагвських загинуло. Кількість їх була такою, що, як каже легенда, при наступі нападники прикривались їх трупами як щитами від обстрілів з фортеці. Проте, штурмом укріплення взяти таки не вдалось, тут спрацювала найвірніша стратегія того часу - ксанці зруйнували підземний водогін, чим змусили мешканців Ананурі почати переговори. Повіривши обіцянкам про помилування, арагвські воїни здались. Лише син еріставі відмовився підкоритись і зачинився у вежі Шеуповарі. Нападники ж, увірвавшись на територію Ананурі, зробили те, що й всі підлі нападники: зруйнували, пограбували, повбивали. Вхід до вежі, всередині якої був еріставський спадкоємець, замурували і підпалили. Розібраний вхід був у 1937 році і тоді було знайдено переконливі свідчення пожеж.  

У другій половині XVIII ст. Ананурі зайняв цар Кахетії Теймураз II. А в XIX ст., після приєднання територій Грузії до Російської імперії, у фортеці розмістився російський гарнізон. Пізніше була спроба населення повстати і горці штурмували укріплення. Проте, повстання було жорстоко придушене. Зараз ми можемо побачити комплекс цитаделі у доволі хорошому стані, зі збереженими стінами та вежами.

А зайшовши на територію Ананурі через масивні ворота, одразу можемо побачити вже вежу на кшталт хевсурської, котра, за свідченням деяких дослідників, датується XIII ст. Форма цієї вежі зовсім не характерна для будівель такого плану на даній території Грузії, але, тим не менше, вона вражає, хоча закриває собою частину красивого оздоблення Храму Успіння.

Вежа
 
Храм Успіння

 

Цей храм датується 1689 роком і, як на час важкий і бідний для країни, є дуже багатим і затратним. На розписах всередині церкви зображені Асирійські Отці (мудреці, що прийшли на територію Грузії навчати особливостям християнського культу). Художній розпис вівтаря відноситься до 1800 р.

 

 

 

На території також знаходиться Спаський храм, що є більш раннім за Успенський (кін. XVI-оч. XVII ст.). Всередині він практично пустий.

З історичних артефактів там збереглась надгробна плита мдіванбега Едішера, ерістава Отара і сина ерістава Георгія, котру встановила любляча дружина Анна-Ханум Абашидзе.

 
 

  

 

По території можна вільно погуляти, оглянувши комплекс з храмових та оборонних споруд. Можна зайти в середину деяких веж та навіть піднятись на сам верх. А з веж відкриваються чудові види на ріку, гори та всю територію комплексу Ананурі.

 

Додаткова інформація мандрівникам

  • Ананурі знаходиться на відстані 70 км. від Тбілісі на воєнно-грузинській дорозі. За 12 км. до нього знаходиться Жинвальське водосховище.
  • Добратись громадським транспортом можна з Дідубе маршруткою, що їде в напрямку Казбегі.

 

 

 
 Автор: Наталія Ходань.
 Гід по Тбілісі.
 Мова проведення екскурсій: українська

natalia.hodan@gmail.com

(+995) 599 947 312

 

 

Ананурi на мапi

 

 

Рейтинг@Mail.ru

Рейтинг@Mail.ru